Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (8) | Реферативна база даних (11) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Нечаев С$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 12 Представлено документи з 1 до 12 |
|||
| 1. | 
Нечаев С. В. Факторы ураноносности донных отложений украинской части Черного моря [Електронний ресурс] / С. В. Нечаев // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. - 2012. - № 2. - С. 25-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gikkso_2012_2_3 | ||
| 2. | 
Нечаев С. В. Признаки палеопротерозойских галогенных и каустобиолитовых формаций в аспекте геолого-геохимической природы рудной минерализации в Украинском щите [Електронний ресурс] / С. В. Нечаев // Мінеральні ресурси України. - 2013. - № 4. - С. 21-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mru_2013_4_7 | ||
| 3. | 
Нечаев С. В. Рудоносные метасоматиты центральной части Украинского щита (прогнозно-поисковое значение) [Електронний ресурс] / С. В. Нечаев, В. А. Сёмка // Геохімія та рудоутворення. - 2012. - Вип. 31-32. - С. 12-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2012_31-32_4 | ||
| 4. | 
Арясов П. Б. Программа мониторинга радиоактивных аэрозолей с применением персональных импакторов при выполнении работ на объекте "Укрытие" [Електронний ресурс] / П. Б. Арясов, С. Ю. Нечаев, А. В. Дмитриенко, С. Н. Константиненко // Ядерна та радіаційна безпека. - 2009. - Т. 12, Вип. 1. - С. 49-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ydpb_2009_12_1_10 | ||
| 5. | 
Нечаев С. В. К разработке поисковых критериев месторождений рудных полезных ископаемых (в связи с монографией "Кировоградский рудный район”). Статья 1 [Електронний ресурс] / С. В. Нечаев // Збірник наукових праць УкрДГРІ. - 2016. - № 2. - С. 145-159. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UDGRI_2016_2_14 | ||
| 6. | 
Бездробная Л. К. Использование цитогенетической дозиметрии для контроля потенциального переоблучения персонала подрядных предприятий ГСП ЧАЭС [Електронний ресурс] / Л. К. Бездробная, Л. В. Тарасенко, Т. В. Цыганок, Т. В. Мельник, В. А. Курочкина, В. А. Сушко, С. Ю. Нечаев, Л. И. Швайко, Е. О. Колосинская // Ядерна фізика та енергетика. - 2016. - Т. 17, № 2. - С. 166-175. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/yadf_2016_17_2_11 Проведено цитогенетичне обстеження двох груп персоналу підрядних організацій ДСП ЧАЕС, які виконували роботи з підготовки котлованів для будівництва нового конфайнмента (22 робітники) і демонтажу вентиляційної труби об'єкта "Укриття" (12 робітників). Виявлено трьох осіб, в яких індивідуальна частота специфічних маркерів опромінення - дицентричних хромосом із супроводжуючими фрагментами достовірно перевищувала середньопопуляційні рівні та середню частоту в групах порівняння із осіб, які не мали професійних контактів із радіаційним чинником, що свідчило про можливість їхнього додаткового надфонового опромінення під час виконання робіт у зоні ЧАЕС. Розраховані за частотою дицентричних хромосом орієнтовні "біологічні" дози їхнього опромінення вказують на більш суттєвий вплив на них радіаційного чинника, ніж це випливає із даних фізичної дозиметрії. | ||
| 7. |
Нечаев С. В. К разработке поисковых критериев месторождений рудных полезных ископаемых (в связи с монографией "Кировоградский рудный район”). Статья 2 [Електронний ресурс] / С. В. Нечаев // Збірник наукових праць УкрДГРІ. - 2016. - № 3. - С. 132-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UDGRI_2016_3_13 | ||
| 8. |
Нечаев С. В. Особенности металлогении области стыковки континентального и океанического сегментов земной коры северных частей Африканского Рога и Индийского океана [Електронний ресурс] / С. В. Нечаев // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. - 2017. - № 1. - С. 5-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gikkso_2017_1_2 | ||
| 9. |
Нечаев С. В. Академическое начало и реальный вклад Украинского государственного геологоразведочного института в познание металлогении Украины [Електронний ресурс] / С. В. Нечаев // Збірник наукових праць УкрДГРІ. - 2018. - № 1-2. - С. 58-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UDGRI_2018_1-2_6 | ||
| 10. |
Нечаев С. В. Большой Донбасс и необычная история Самарской партии Украинского геологического управления [Електронний ресурс] / С. В. Нечаев // Збірник наукових праць УкрДГРІ. - 2018. - № 3-4. - С. 150-162. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UDGRI_2018_3-4_12 | ||
| 11. | 
Нечаев С. В. О связи редкоземельной, редкометалльной и золоторудной минерализации с разломно-блоковой тектоникой Украинского щита. 1 [Електронний ресурс] / С. В. Нечаев, О. Б. Гинтов, С. В. Мычак // Геофизический журнал. - 2019. - Т. 41, № 1. - С. 3-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2019_41_1_3 У даній - першій роботі з циклу про зв'язок металогенії та розломно-блокової тектоніки Українського щита - узагальнено дані щодо хіміко-мінерального складу і точного місцерозташування родовищ, рудопроявів і точок підвищеної рідкісноземельно-рідкіснометалевої та золоторудної мінералізації, які об'єднано у 8 груп: TR, U і Th, W і Mo, Be і Sn, Ta, Nb та інші рідкісні метали, циркон і монацит (Zr), Au, F. Ці дані зіставлено зі схемою розломно-блокової структури щита, побудованою за результатами тектонофізичних досліджень. Наведено детальну характеристику зон розломів УЩ і показано, що багато з них складені пакетами будинованого і катаклазованого строкатого комплексу: метаморфізованими базитами і ультрабазитами, кальцифірами, кварцитами, гнейсами, слюдитами, скарнами, плагіоклазитами, кварц-польово-шпатовими породами і зонами окварцування. Утворення таких пакетів строкатого комплексу пов'язане зі зсувними процесами в широких (від 7 до 20 км) зонах розломів, які супроводжуються тектонічним розшаруванням порід фундаменту, динамометаморфізмом, діафторезом, метасоматозом та ін. Установлено, що 94 % усіх родовищ і рудопроявів розміщуються в межах зон розломів, площа яких займає близько 22 % площі Українського щита. Розглянуто вік закладання зон розломів щита і співвідношення з часом формування рудної мінералізації. Підкреслено, що породні комплекси докембрійських розломів виведені на поверхню зі значних глибин і визначаються умовами глибинного стрес-метаморфізму і гранітизації за зсувів, тому їх не можна зіставляти з комплексами сучасних розломів, проте структурні парагенези докембрійських розломів за геометричними співвідношеннями близькі до встановлених за результатами фізичних експериментів на крихкопластичних і пластичних матеріалах. Уточнення відомих металогенічних карт Українського щита надає змогу у 4 - 5 разів скоротити першочергові площі під час планування майбутніх картувально-пошукових робіт на розглянуті групи родовищ. | ||
| 12. |
Нечаев С. В. О связи редкоземельно-редкометалльной и золоторудной минерализации с разломно-блоковой тектоникой Украинского щита. 2 [Електронний ресурс] / С. В. Нечаев, О. Б. Гинтов, С. В. Мычак // Геофизический журнал. - 2019. - Т. 41, № 2. - С. 58-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2019_41_2_4 У другій статті циклу "Про зв'язок рідкісноземельно-рідкіснометалевої і золоторудної мінералізації з розломно-блоковою тектонікою Українського щита" розглянуто внутрішню структуру, кінематику, вік і металогенію розломів Гайворон-Заваллівської ділянки Побузького гірничорудного району Українського щита. Показано, що Гайворонська зона розломів завширшки до 10 км складається з п'яти зон сколювання широтного простягання, що є межею поділу Бузького та Росинського мегаблоків щита. Кінематично зони сколювання закладені як ліві зсуви в полі напружень <$Esigma sub 1 ~45 symbol Р>, <$Esigma sub 3 ~315 symbol Р>, <$Esigma sub 2 ~|_> (західноінгулецький етап). Наймолодший етап їх активізації - суботсько-мошоринський (<$Esigma sub 1 ~312 symbol Р>, <$Esigma sub 3 ~42 symbol Р>, <$Esigma sub 2 ~|_> - правий зсув). Для власне Гайворонської зони сколювання характерний широкий розвиток лампрофірів з рідкісноземельною мінералізацією лантану, церію, ітрію, а також підвищений вміст титану, мангану, барію, хрому. В межах Хащуватської зони сколювання серед тектонітів відомі Соломіївське родовище водних фосфатів з ітрієвим складом руд і залізо-манганове родовище з пріоритетною тріадою ітрій, ітербій, германій, а також золото. Гранітоїди Устя-Ставської зони сколювання вирізняються аномально високим вмістом монациту. Вперше детально вивчено внутрішню структуру та кінематику Заваллівської зони розломів, ширина якої становить не менше 4 км. Показано, що зона складається з двох зон сколювання - широтної власне Заваллівської, що, як і Гайворонська зона розломів, закладалася на західноінгулецькому етапі, і північно-східної Піщансько-Жакчицької, закладеної на пізнішому маньківському етапі (вперше виділеному). Обидві зони сколювання спостерігаються у Заваллівському графітовому кар'єрі. Остання фаза активізації сталася на суботсько-мошоринському етапі. Висловлено думку, що Заваллівська структура є не синклінальною складкою, як передбачалося, а внутрішньорозломною лінзою гідротермалітів-метасоматитів. До них належать графіт-біотитові гнейси і сланці, рудні та безрудні кварцити, кальцифіри і скарноїди. Крім світових запасів графіту в зоні розломів (у зонах окварцування і сульфідизаціі графіт-біотитових гнейсів) виявлено підвищені концентрації золота, срібла, платини, іридію. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |